«За чистоту й збереження довкілля»: про національну філософію норвежців»


22.12.2020 14:29


Норвегія — одна з найкрасивіших країн на планеті. Чудові фіорди, мальовничі бухти, острови, гори, льодовики — подарунки природи. А от збереження цих природних багатств — заслуга людей. Адже норвежців з дитинства виховують в дусі любові до природи. Турбота про довкілля — це основа життя і дорослих, і малих жителів країни. З’ясуємо, які екологічні навички прищеплюють дітям ще в дитячому садку та до яких видів діяльності задля цього вдаються норвезькі педагоги

Норвегія вражає розмаїттям цікавих підходів до виховання дітей дошкільного віку. Один із основних напрямів діяльності норвезьких дитячих садків нині — просування цінностей, поглядів і практики сталого розвитку. Педагоги намагаються розвивати й виховувати дітей у всіх сферах сталого розвитку однаково, утім найбільше уваги все-таки приділяють його екологічній складовій. Вони прагнуть сформувати у вихованців відчуття приналежності до природи. Тому вдаються до різних видів діяльності. Кожен з них можна охарактеризувати своєрідним кредо або девізом, якого дотримуються дорослі й діти. Про які девізи чи то пак правила йдеться?

У природи немає поганої погоди

Більшу частину часу, який норвезькі діти проводять у дитячому садку, вони перебувають на вулиці: у спеку, дощ, сніг... Одягнувши водонепроникні комбінезони й взувши зручні гумові чобітки, вихованці разом із педагогами вирушають у дослідницьку експедицію територією дитячого садка, найближчого парку чи скверу, лісу або узбережжям моря, берегом річки тощо. Із кожної такої мандрівки вони приносять у дитячий садок коробку «скарбів», куди складають усе, що знайдуть дорогою: лісові ягоди, пір’їнки різних птахів, листочки й гілочки тощо. На майданчику, коли відпочивають після прогулянки, діти з педагогом перебирають знахідки й обговорюють, звідки та чи та річ з’явилася на березі/у лісі, як її можна використати під час ігрової чи творчої діяльності. Якщо ж у коробці опинилося те, що використати не можна, діти вирішують, у який сміттєвий бак слід викинути цю річ. Подекуди, щоб прийняти правильне рішення, потрібно звіритися із маркованням, з’ясувати із чого виготовлений предмет.

Цікаво, що плануючи маршрут експедиції, педагоги навмисне оминають добре протоптані стежки по рівнинах чи пологих схилах пагорбів. Натомість обирають дорогу повну різноманітних перешкод. Приміром, на шляху маленьких дослідників може опинитися повалене дерево, яке в жодному разі не можна обходити — через нього потрібно перелізти, допомагаючи одне одному. Також норвезький педагог обов’язково поведе дітей ділянкою, де коріння дерев високо виступають із землі, й аби не впасти, слід добре піднімати ноги. А от спуститися крутим схилом допоможуть прив’язані до дерев мотузки.

Наприкінці експедиції діти з педагогом обов’язково роблять привал — встановлюють кілька наметів, збирають або куштують одразу з куща ягоди, розглядають рослини, спостерігають за комахами. Якщо це дозволено на тій чи тій галявині, розпалюють вогнище і влаштовують невеликий пікнік на лоні природи.

Нагодуй — збережи життя

Норвезьких дошкільників змалечку вчать турбуватися про птахів. До того ж це навчання не обмежується одною-двома акціями до Дня Землі чи кількаденним проєктом. Педагоги намагаються сформувати в дітей постійну модель поведінки, спрямовану на допомогу пернатим. Тому протягом усього року діти працюють, аби зберегти життя птахам, що мешкають поряд із дитячим садком. Так, до зимової підгодівлі птахів дошкільники готуються ще з осені: збирають і заморожують грона горобини, заготовляють різне насіння, засушують тонкі стебла рослин.

Узимку діти щодня перевіряють, чи вдосталь корму в годівничках, чи немає там чогось зіпсованого чи «зацвілого». Окрім того, вони спостерігають і роблять висновки, якому корму надають перевагу різні види птахів. Відтак, підсипаючи в годівнички нові смаколики, намагаються «заманити» до себе на гостину інших птахів місцевості.

Норвезькі дошкільники взимку готують для птахів «печиво». При цьому птахи в Норвегії ще ті гурмани. За рецептом потрібно змішати: 2 кг 250 г жиру, по 1 кг очищеного соняшникового насіння й відварених вівсяних пластівців, 500 г подрібненого фундука та 250 г мигдалю. Суміш потрібно розкласти у формочки для капкейків чи коробочки з-під йогуртів, зануривши в кожну ємкість двома кінчиками всередину мотузочки. Потім смаколик слід «відправити» у морозильну камеру й діставати по одній штуці за потреби.

Звісно, найбільше емоцій у дітей викликає не підготовка їжі для птахів, а можливість поспостерігати за тим, що відбувається всередині годівничок. Тому в деяких дитячих садках, аби подарувати дітям таку радість, педагоги встановлюють поряд із місцями годівлі птахів веб-камери. Завдяки цьому дошкільники влаштовують за птахами справжній відеонагляд. Усяко сприяє такій діяльності закладів освіти Норвезьке агентство охорони навколишнього середовища.

 

 


Не знищуй, а вчися жити поряд

Досліджуючи життя комах у природі, норвезькі педагоги та їхні вихованці з’ясували, що багатьом дрібним жителям екосистеми стає все важче знайти сприятливе місце для проживання. Частково винні в цьому люди, які знищують природні середовища проживання комах, підлаштовуючи територію під свої потреби. Тому педагоги з дітьми в різних дитячих садках створюють для комах будиночки, за розміром щонайменше вчетверо більші за звичайні вулики. Звісно, каркас будинку із сіткою замість передньої стінки виготовляють дорослі, а діти — розмальовують його, наповнюють «кімнатки» порожнистими стеблами рослин, тонкими гілочками й колодами з дірками. Такий будиночок розміщують зазвичай поблизу компостера, а навколо висаджують різні квіти, щоб ще більше привабити комах. І ні дорослих, ні дітей не лякає те, що в «новобудові» житимуть великі чорні комахи, бджоли, оси та інші мешканці! Адже норвезькі педагоги дотримуються думки, що всі комахи надзвичайно цінні у природі. Тому спонукають вихованців не боятися їх, а вчитися жити поряд із ними!

Про особливе ставлення дітей і дорослих до комах свідчить і той факт, що комарів, які так надокучають усім улітку, вони не вбивають. Норвезькі педагоги вчать дітей, і вчаться з ними самі, стримувати свої реакції, щоб не нашкодити комасі. Комара, який залетів у приміщення, намагаються зловити й випустити на вулицю. При цьому дошкільники під керівництвом дорослих шукають способи відлякати комарів, замість того, щоб знищувати їх.

                                     Шукай способи зберегти ресурс

Своєрідним девізом діяльності окремих дитячих садків є давньоіндійське прислів’я: «Ми не успадковуємо Землю від своїх предків, а позичаємо її у дітей». Саме тому в центрі уваги всіх учасників освітнього процесу в Норвегії проблема збереження природних ресурсів, зокрема води.

Аби зекономити запаси питної води в дитячому садку, педагоги з дітьми намагаються якомога більше потреб задовольняти за допомогою дощової води. Її, приміром, можна використати для того, щоб помити фрукти чи овочі, полити кімнатні рослини або квіти на клумбі. Утім, таку воду потрібно спочатку фільтрувати. Як це зробити?

Норвезькі дошкільники вміють власноруч виготовляти фільтри для води. У велику пластикову пляшку вони шарами знизу вверх викладають тирсу, глину, пісок та камінчики різних розмірів. Внизу пляшки роблять невеличкий отвір, у який вставляють трубочку. Фільтр готовий: достатньо розмістити його над ємкістю для збору чистої води, а в горлечко пляшки залити брудну воду.

                                     Переробити не можна викинути

У цій фразі кому норвезькі педагоги однозначно поставлять після першого слова. Адже, дбаючи про забезпечення ігрового обладнання для дітей на вулиці, вони сповідують правило, якого навчають і вихованців, — «граю з усім». Тому все — від старого мотлоху до природних матеріалів — вони використовують із користю. Так, дерев’яні піддони перетворюються на столики й лавочки або набір «кухонних меблів» із вмонтованою мийкою та краном; довгі обламані вітром гілки стають каркасом для намета або мікрофоном для співу; із добре пошліфованих і пофарбованих старих дощок утворюються великі площинні геометричні фігури. Такий підхід сприяє формуванню в дошкільників споживчої культури й допомагає врятувати планету від зайвого сміття.

Те саме й з іграшками. Багато з них діти власноруч створюють із залишкових матеріалів, а потім використовують не лише в іграх, а й під час дослідницької діяльності. Приміром, гвинт, виготовлений із використаних одноразових ложок дасть змогу дошкільникам дослідити принцип роботи цього механізму. Вони дослідним шляхом можуть з’ясувати, що змушує гвинт обертатися; коли гвинт обертатиметься швидше: якщо лопаті розміщені одна за одною чи одна напроти одної; чи зможе привести гвинт у рух струмінь води/потік повітря тощо.

Добре знайомою для багатьох українських дітей є іграшка «телефон», виготовлена із двох стаканчиків, сполучених між собою бавовняною ниткою чи струною. Виявляється, таку іграшку можна побачити і в іграх сучасних норвезьких дошкільників.

І насамкінець найголовніше! Норвезькі педагоги вважають одним із важливих своїх завдань — навчити дітей взаємодіяти. Тому, реалізуючи той чи той вид діяльності, вони об’єднують вихованців у невеликі групи, команди. Це, на думку зарубіжних колег, допомагає дітям швидше дійти згоди, почути кожного та врахувати кожну думку, сприяє встановленню дружніх стосунків між ними. До того ж, діючи злагоджено, можна досягнути значно більше успіхів у будь-якій корисній справі.

НАТАЛІЯ МИСЬКОВА, доцент кафедри дошкільної педагогіки,

психології та фахових методик Хмельницької

гуманітарно-педагогічної академії, канд. пед. наук